Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

С украинского на:
Все языки
Со всех языков на:
Все языки
Английский
Русский
Таджикский
Украинский

(про корінь)

Толкование Перевод

1 grumous

adj

1) густий; в'язкий; загуслий

2) скипілий; грудкуватий

3) крупкуватий; горбистий, бугристий; гроновидний (про коріння)

* * *

a

1) густий; в'язкий; згуслий

2) зсілий, який утворив грудки, грудкуватий ( про кров)

3) бoт. крупнистий; горбистий; гроновидний ( про коріння)

English-Ukrainian dictionary > grumous
2 grumous

a

1) густий; в'язкий; згуслий

2) зсілий, який утворив грудки, грудкуватий ( про кров)

3) бoт. крупнистий; горбистий; гроновидний ( про коріння)

English-Ukrainian dictionary > grumous
3 brindled

adj

строкатий; плямистий; смугастий

* * *

a

смугастий; плямистий (особл. про корів, кішок)

English-Ukrainian dictionary > brindled
4 fibrous

adj

1) волокнистий, жилуватий, фіброзний

2) мичкуватий (про корінь)

fibrous root (system) — мичкувата коренева система

* * *

a

волокнистий, жилавий; мичкуватий; фіброзний

fibrous peat — гнилизна, гниль, трухлявина

English-Ukrainian dictionary > fibrous
5 brindled

a

смугастий; плямистий (особл. про корів, кішок)

English-Ukrainian dictionary > brindled
6 root

1. n

1) корінь

to take (to strike) root — пускати коріння, прийматися (про рослину)

2) коренеплід

3) окрема рослина; саджанець

some roots of plum-trees — кілька саджанців сливи

4) основа, корінь (зуба тощо)

5) родоначальник, предок

6) (часто the root) причина, джерело

7) база, основа

at (the) root — у своїй основі

8) бібл. нащадок, потомок

9) мат. корінь

square (second) root — квадратний корінь

cube (third) root — кубічний корінь

10) грам. корінь

11) муз. основний тон акорду

12) тех. вершина (зварного шва)

13) тех. хвіст (лопаті турбіни)

14) ав. коренева частина (крила)

root beer — амер. шипучий напій з коренеплодів

root cause — основна причина

root cutter (slicer) — с.г. коренерізка

root digger — с.г. машина для збирання коренеплодів

root habit — бот. коренева система

root medium — бот. кореневе середовище

root principle — основний принцип

root sucker — бот. кореневий паросток

root system — бот. коренева система

to pull up by the roots — викорінювати; викорчовувати

to take (to strike) root — пускати коріння, укорінюватися

root and branch — докорінно; цілком

2. v

1) пускати коріння, укорінюватися (тж перен.)

2) впроваджувати, укорінювати

3) приковувати

fear rooted him to the ground — жах прикував його до місця

4) рити землю рилом; підривати коріння (про свиней)

5) ритися; докопуватися; нишпорити

6) амер., розм. підтримувати, заохочувати, підбадьорювати

□ root away, root out, root up — виривати з корінням, знищувати

to root for smb. — уболівати за когось

* * *
I [ruːt] n
1) корінь

root medium — бioл. ризосфера

to lay axe to root — викорчовувати

2) коренеплід

3) корінь, окрема рослина

4) основа, корінь

the root of a tooth — корінь зуба

nerve root — корінець нерва

5) родоначальник, предок, корінь; рід, який дав багато відгалужень

6) ( часто the root) причина, джерело

the root of the matter — суть справи

the root of all evil — корінь зла

7) база, основа

root principle — основний принцип

root cause — першопричина; pl коріння, зв'язки; звичне оточення

8) дiaл. нащадок

9) мaт. корінь; радикал

10) гpaм. корінь

11) мyз. основний тон акорду

12) тex. вершина ( зварного шва)

13) тex. хвіст ( лопатки турбіни); aв. комель ( лопаті повітряного гвинта); коренева частина ( крила)
II [ruːt] v
1) пускати коріння; укорінюватися; саджати, висаджувати

2) впроваджувати; впроваджуватися; коренитися

3) приковувати

4) викорчовувати (root out, root up)
III [ruːt] v
1) рити землю рилом ( про свиней)

2) ритися, нишпорити, шукати
IV [ruːt] v; амер.
( for) заохочувати, підбадьорювати (оплесками, вигуками); підтримувати ( кого-небудь); бажати успіху ( кому-небудь)

English-Ukrainian dictionary > root
7 rooted

adj

1) що має коріння; з корінням

2) укорінений (про рослини і перен.)

3) твердий (про переконання тощо)

4) глибокий (про почуття)

5) хронічний (про хворобу)

6) прихований (про хворобу)

* * *
[`ruːtid]
a

1) який має корінь; з корінням; укорінений ( про рослини)

2) укорінений; який корениться

deeply rooted prejudice — глибоко вкорінений забобон; твердий (про звичку, переконання)

3) глибокий ( про почуття)

4) хронічний; прихований ( про хворобу)

English-Ukrainian dictionary > rooted
8 stock

1. n

1) головний стовбур (дерева)

2) неживий предмет

3) знев. бездушна людина; бовдур

4) заст. пень; колода

5) опора, підпора

6) ложе (рушниці)

7) військ. ствол

8) pl мор. стапель

to be on the stocks — стояти на стапелі; перен. готуватися

9) станок для підковування коней

10) pl іст. колодки

11) тех. бабка; клуп; коловорот

12) маточина (колеса)

13) держак, ручка

14) мор. шток (якоря)

15) корінь, джерело походження

16) прабатько

17) генеалогія

18) рід, сім'я

of good stock — з гарної сім'ї

19) раса

20) порода, плем'я

21) група споріднених мов

22) бджолиний рій

23) запас, фонд

out of stock — розпродано

24) асортимент (товарів)

25) інвентар; майно

26) худоба, поголів'я худоби

27) парк (машин)

rolling stock — зал. рухомий состав

28) сировина

29) міцний бульйон

meat stock — міцний м'ясний бульйон

30) (акціонерний) капітал; основний капітал

31) акція, акції

to take stock in — купувати акції

32) облігації, цінні папери; фонди

33) pl (the stocks) державний борг

34) пай

35) оборотний капітал торгової фірми; грошовий фонд

36) національне багатство

37) майно

38) посаг

39) шихта

40) бот. підщепа

41) бот. левкой

42) іст. широка краватка; шарф

43) частина колоди карт. не роздана гравцям

44) розм. інтерес, значення

to set great stock by smth. — надавати великого значення чомусь

lock, stock and barrel — цілком, повністю; усе разом узяте

stocks and stones — неживі предмети; бездушні люди

to take stock — критично оцінювати своє становище; підбивати підсумки

to take stock of smth. — обмірковувати щось, придивлятися до чогось

to take stock of smb. — критично оглядати когось

to take stock in — вірити, надавати значення

to be on the stocks — бути в роботі (про літературний твір)

2. adj

1) наявний; що є напоготові

stock item — номенклатурний предмет постачання

stock size — стандартний розмір

2) заяложений, шаблонний

stock phrase — кліше

3) біржовий

4) скотарський

5) племінний

6) готовий; патентований (про ліки)

stock account — рахунок цінних паперів; рахунок капіталу; рахунок товару

stock beet — бот. кормові буряки

stock car — серійний (стандартний) автомобіль; вагон для перевезення худоби

stock company — акціонерна компанія; постійна театральна трупа

stock exchange — фондова біржа

stock shot — фільмотечний кінокадр

3. v

1) постачати

to stock a farm — обладнати господарство

to stock a shop — постачати магазину (товари)

2) мати в наявності (у продажу)

the shop stocks only cheap goods — магазин тримає лише дешеві товари

3) зберігати на складі; мати в запасі; створювати запас (тж stock up)

4) припасовувати ручку

5) корчувати (пні); викопувати (дерева)

6) полоти, виривати (бур'яни)

7) копати (землю)

8) амер. засівати (травою тощо)

9) використовувати під пасовисько (про землю)

10) давати нові паростки

11) затримувати (зупиняти) ріст (тварини, рослини)

12) збирати в колоду; нечесно тасувати (про карти)

13) іст. саджати в колодки

* * *
I n
1) головний стовбур ( дерева)

2) неживий предмет; през. дурна, байдужа людина; бовдур, опецьок

3) опора, підпора

4) ложа ( гвинтівки)

5) вiйcьк. ствол

6) pl; мop. стапель

7) pl; icт. колодки

8) тex. бабка ( токарного верстата)

9) тex. клуп

10) тex. коловорот

11) маточина ( колеса)

12) тіло ( гайкового ключа)

13) колодка ( рубанка)

14) держак, рукоятка

15) мop. шток ( якоря); балер ( керма)

16) корінь, джерело походження; прабатько

17) родовід, генеалогія

18) рід, родина

19) раса

20) бioл. порода, плем'я

21) група споріднених мов

22) бджолиний рій

23) запас, фонд

a stock of information — наявність інформації

a stock of plays — репертуар

stocks on hand — наявний запас; асортимент ( товарів)

in stock — в асортименті, у наявності

24) інвентар, майно

25) худоба, поголів'я худоби ( live stock)

26) парк (автомобілів, вагонів)

rolling stock — зaл. рухомий склад

27) сировина

28) міцний бульйон ( soup stock)

29) pl; eк. капітал

fixed capital stock — основний капітал; основні виробничі фонди; акції; акціонерний капітал; облігації; цінні папери; фонди; pl ( the stocks) державний борг

30) кapт. колода, яка використовується в даній грі; банк, частина колоди карт або кісточок доміно, не роздана гравцям

to draw from the stock — прикупити з банку

31) = stock company; постійний репертуар

32) репутація, ім'я; cл. довіра, віра
II
1) метал. шихта, колоша

2) гeoл. шток, невеликий батоліт

3) бoт. підщепа

4) бoт. левкой

5) = rhizome

6) icт. широка краватка або шарф

7) icт. корінець квитанції, що видається за внесок у скарбницю
III a
1) який є у наявності або напоготові

stock size — стандартний розмір; розмір, наявний на складі

2) заяложений, шаблоновий

3) біржовий

4) скотарський

5) племінний

stock mare — племінна кобила

6) готовий, патентований ( про ліки)

7) складський
IV v
1) постачати, забезпечувати

2) мати в наявності, у продажу; зберігати на складі; мати про запас

3) створювати запас, запасати ( stock up)

4) прилаштовувати ручку, прикріплювати ствол до ложа

5) корчувати ( пні); викопувати ( дерева); полоти, висмикувати ( бур'яни); скопувати ( землю мотикою)

6) cл. засівати (травою, конюшиною; stock down)

7) використовувати ( землю) під пасовище; виганяти ( худобу) на пасовище

8) давати нові пагони

9) p. p. затримувати, зупиняти ріст (рослини, тварини)

10) кapт. зібрати в колоду; нечесно тасувати

11) icт. саджати в колодки

12) c-г. злучати, спаровувати (кобилу, корову); запліднювати

English-Ukrainian dictionary > stock
9 strike

I

n

1) удар

to make a strike at smb. — а) замахнутися на когось; ударити когось; б) укусити (ужалити) когось (про змію)

2) бій (годинника)

3) амер. пропущений м'яч (у бейсболі); поганий удар

4) відкриття родовища (нафти, вугілля тощо)

5) несподівана удача

6) клювання (риби)

1) великий улов

8) геол. простягання (жили, пласта)

9) міра ємкості

10) кількість одночасно викарбуваних монет

11) страйк

to be on strike — страйкувати

to go on strike — оголошувати страйк

sympathetic strike — страйк солідарності

12) колективна відмова (від чогось); бойкот

strike attack — ав. удар по наземній цілі

strike movement — страйковий рух

strike struggle — страйкова боротьба

strike weapon — наступальна зброя

strike zone — військ. зона застосування ядерної зброї

to have two strikes against one — бути у невигідному становищі

II

v (past struck; p.p. struck, stricken)

1) бити, ударяти; стукати

to strike on (upon) the table — стукнути по столу

to strike smb. — ударити когось

2) ударятися; стукатися; влучати

to strike (the) bottom — сісти на мілину

3) бити (про годинник)

it has just struck four — щойно пробило четверту годину

the hour has struck — настав час

4) нападати

5) уражати, приголомшувати

to be struck dumb — втратити дар слова, бути приголомшеним

to strike smb. dumb — позбавити когось дару слова, приголомшити когось

6) натрапити (на когось), випадково зустріти (когось) (тж strike on, strike upon); знайти, відкрити (щось)

to strike gold — відкрити родовище золота

to strike water — знайти воду

to strike oil — а) відкрити нафтове родовище; б) досягти успіху

to strike a bonanza — амер., перен. натрапити на золоту жилу

7) прямувати

8) проникати, проходити, пронизувати; пробиватися

the cold struck through my clothes — холод проникав крізь мій одяг

9) досягати

to strike the village — досягти села

10) знищувати; відміняти; скасовувати; викреслювати

11) справляти враження; привертати увагу, вражати

how does it strike you? — якої ви думки про це?, як це вам подобається?

how does his playing strike you? — як вам подобається його гра?

12) спадати на думку

13) амер., військ. служити денщиком

14) красти; грабувати

15) простромити, проткнути

16) викликати (почуття тощо); вселяти (жах)

17) викрешувати (вогонь); запалювати

to strike a match — запалити сірник

18) запалюватися

19) битися (про серце)

20) бити (про годинник)

21) карбувати (монету)

22) спускати (прапор); згортати (вітрила)

to strike the flag — а) мор. здавати командування з'єднанням; б) здаватися, підкорятися

23) театр. розбирати (декорації); демонтувати (сцену)

24) буд. знімати риштування

25) підбивати (баланс); укладати (угоду)

to strike an average — виводити середнє число

26) складати (список тощо)

to strike a committee — скласти комісію

27) підсікати (рибу)

28) загарпунити (кита)

29) клювати, брати принаду (про рибу)

30) пускати коріння; прийматися, приживатися, укорінюватися

31) саджати, культивувати (рослини)

32) усмоктуватися, розтікатися (про фарбу)

33) просолювати, просочувати сіллю (м'ясо, рибу)

34) розвантажувати (судно)

35) розвантажуватися

36) мор. спускати (у трюм)

37) міздрити (шкіру)

38) завдавати (болю)

39) (at) нападати, накидатися (на когось, на щось); завдавати ударів (комусь, чомусь)

40) втручатися (у щось — into)

41) устромляти, вбивати (у щось — into)

42) прагнути, добиватися (чогось — for)

43) боротися, битися (за щось — for)

44) вимагати, випрошувати (щось — for)

45) страйкувати; оголошувати страйк

46) припиняти (роботу)

strike back — дати здачі; завдати удару у відповідь

strike down — а) звалити, повалити, скинути (ударом)

he was struck down by apoplexy — його розбив параліч; б) припікати (про сонце)

strike in — а) втручатися (у розмову); б) мед. зникнути з шкіряного покриву (про висип); перейти всередину (про хворобу)

strike off — а) відрубати; б) викреслити; в) відрахувати; г) імпровізувати; д) надрукувати

strike on — тех. включати (вмикати) машину

strike out — а) накидатися (з кулаками); б) рухати руками й ногами (під час плавання, катання на ковзанах); в) викреслити (із списку); г) накреслити (план); д) мор. піднімати з трюму

strike through — закреслювати

to strike a word through — викреслити слово

strike up — а) починати

to strike up an acquaintance — зав'язати знайомство

the band struck up — оркестр заграв; б) укладати (угоду); в) схоплюватися; г) амер. збентежитися; д) бути зачарованим (кимсь)

to strike an attitude — стати в (театральну) позу

to strike hands — ударити по руках; дійти згоди

to strike on truth — знайти істину, правильно відгадати

to strike home — влучити в ціль; зачепити за живе

to strike it rich — а) натрапити на жилу; б) досягти успіху

to be struck on smb. — бути закоханим у когось

to strike smb. all of a heap — приголомшити когось

strike the iron while it is hot — присл. куй залізо, поки гаряче

* * *
I [straik] n
1) удар; повітряний наліт; удар, бій ( годинника); cл. поганий удар; пропущений м'яч ( у бейсболі)

2) відкриття родовища ( золота); несподівана удача ( lucky strike)

3) cл. недолік; перешкода

4) клювання; підсікання ( волосіні); великий улов

5) гребок ( для згрібання зайвого зерна з міри)

6) гeoл. простягання ( жили або пласта)
II [straik] v
(struck; struck, stricken)

1) ударяти, бити; стукнути, ляснути; ударятися, битися, стукатися; попадати; ударяти (по клавішах, струнах)

2) нападати

3) вражати; убивати

4) (on, upon) знаходити, натрапляти, випадково зустрічати

5) направлятися; повертати (у ліс, на північ); заглиблюватися ( у тему)

6) проникати; пробиватися

7) досягати

8) виключати; скасовувати; викреслювати

9) вражати, справляти враження; привертати увагу

10) спадати на думку

11) cл.; вiйcьк. служити денщиком

12) зненацька зустріти

13) викликати ( які-небудь почуття)

14) вселяти ( жах)

15) висікати ( вогонь); запалювати; eл. запалювати дугу; запалюватися

16) бити ( про годинник)

17) битися ( про серце)

18) карбувати (монету, медаль); зробити, вибити (бирку, ярлик)

19) спускати ( прапор); прибирати ( вітрила); згорнути ( намети); бyд. знімати ( риштовання); театр. забирати, розбирати ( декорації); демонтувати ( сцену); театр. гасити, зменшувати ( світло)

20) підводити ( баланс); домагатися ( рівноваги); укладати ( угоду)

21) складати ( список)

22) підсікати ( рибу); загарпунити ( кита)

23) клювати, брати принаду ( про рибу)

24) кусати, жалити ( про змію)

25) пускати ( коріння); прийматися; укорінюватися, прищеплюватися, приживатися; саджати, культивувати ( рослини)

26) профарбовувати (тканину, дерево); вбиратися, розтікатися ( про фарбу)

27) просолювати, просочувати сіллю (рибу, м'ясо)

28) розвантажувати ( корабель); розвантажуватися

29) мop. спускати (у трюм; strike down)

30) рівняти гребком ( міру зерна)

31) міздрити ( шкіру); здирати ( міздрю)

32) cпeц. відбивати риску ( натертою крейдою мотузкою)

33) to strike at smb; smth накидатися /нападати/ на кого-небудь, що-небудь; завдавати удару кому-небудь, чому-небудь; направляти удар на кого-небудь, що-небудь; вiйcьк. наступати на кого-небудь, що-небудь

34) to strike into smth починати що-небудь; втручатися в що-небудь

35) to strike smth into smth змушувати що-небудь проникати в що-небудь; устромляти, втикати, забивати що-небудь у що-небудь

36) to strike smth into smb втикати що-небудь у кого-небудь; давати, надавати, що-небудь кому-небудь

37) to strike for smth прагнути до чого-небудь, робити зусилля, щоб домогтися чого-небудь; битися, боротися за що-небудь

38) to strike smb for smth; cл.; cл. вимагати, випрошувати що-небудь у кого-небудь; просити, шукати протекції у кого-небудь
III [straik] n
1) страйк

all-out strike — загальний страйк

2) колективна відмова ( від чого-небудь); бойкот
IV [straik] v
( struck) страйкувати; оголошувати страйк; припиняти роботу

English-Ukrainian dictionary > strike
10 Шинкарук, Володимир Іларіонович

Шинкарук, Володимир Іларіонович (1928, с. Гайворон Київської обл. - 2001) - укр. філософ, засновник Київської світоглядно-антропологічної школи З. акінчив філософський ф-т КНУ ім. Т. Шевченка (1950). Докт. філософських наук (1964), чл.-кор. НАНУ (1969), академік НАНУ (1978), чл.-кор. AH СРСР (1981), згодом - іноземний член РАН. Од 1951 р. - асистент кафедри історії філософії, ст. викл., доцент, згодом - заступник декана історико-філософського ф-ту, з 1965 р. - декан філософського ф-ту, в 1967 - 1968 рр. - зав. кафедрою ун-ту. Од 1968 р. - директор Ін-ту філософії ім. Г. Сковороди НАНУ, член редакційної колегії ж. "Питання філософії", у 1969 - 1971, 1979 - 1989 рр. та од 1995 р. - головний редактор ж. "Філософська думка". Од 1984 р. - голова правління тов-ва "Знання" (Україна), головний редактор двох видань "Філософського словника" (Київ, 1973, 1986) та "Філософсько-енциклопедичного словника" (2002). Засл. діяч науки і техніки України, лауреат Держ. премії України в галузі науки і техніки (1982). Перегляд традиційного філософування в руслі гуманізму пов'язаний у ІП. із прагненням занурити його в світову та вітчизняну філософську й культурну традицію і тим самим повернутися до втрачених можливостей, відродити духовний багаж, забутий у роки панування схоластичної державної ідеології. У шерезі фундаментальних досліджень, присвячених Канту, Гегелю, лівому гегельянству й подальшим інтерпретаціям діалектики, він розвивав оригінальну філософію людини, що дала поштовх сучасній укр. філософській антропології. Ш. - визнаний в Україні та поза її межами дослідник співвідношення онтологічного, логіко-гносеологічного та світоглядноантропологічного змісту філософії. Розглядаючи її як форму духовно-теоретичного самовизначення людини у світі, він сприяв подоланню спрощеності та лінійності тогочасного способу мислення, відродженню мисленевої культури, передусім - через надання філософському змістові марксизму статусу новоєвропейської "філософської автентичності" А. ктивно включившись у 50-х рр. у дискусію щодо предмета діалектики, Ш. обґрунтовує взаємозалежність онтологічного, гносеологічного та логічного її змісту, заперечує відособлення вчення про буття та про пізнання (полеміка між "онтологістами" й "гносеологами"), а також про природу та суспільство. Завдячуючи виведенню філософських уявлень про буття на рівень осмислення особливостей способу буття людини, а відношення мислення до буття - з більш широкого спектра відношенням людини до світу, філософія постає як передусім феноменологія людського буття. У 1967 - 1968 рр. Ш. розробляє масштабну науково-дослідну програму, яка започаткувала антропологічний поворот у вітчизняній філософії (перший абрис її викладено у доповідях з філософії права та про філософський гуманізм і проблему смислу людського буття на Міжнародному гегелівському конгресі (1966) і філософських конгресах у Відні 1967 р. й Парижі 1968 р.). Така світоглядно-антропологічна переорієнтація знаменувала поновлення філософсько-гуманістичних тенденцій вітчизняної філософської думки (Сковорода, Юркевич та ін.), перегукувалася з антропологічними вболіваннями відомих мислеників укр. діаспори (Кульчицький та ін.). Націленість на вивчення розмаїття способів людського самовизначення у структурі буття, особливостей світоглядної передумовності змісту і функцій філософського знання, етапів історичної генези світоглядної свідомості, її категорійної структури та співвідношення з іншими формами катетеризації задавала новий ракурс осмислення категорій - не тільки як засобів відображення та пізнання, а й форм самосвідомості і цілепокладання. Філософське вивчення феномена практичної життєдіяльності у структурі людського світовідношення сполучається із з'ясуванням її пов'язаності з формуванням світоглядних універсалій. Смисловим осердям такої переорієнтації філософії стає близький до сучасної феноменології концепт практично-духовного освоєння світу людиною. Досліджуючи єдність сутнісних сил людини - розуму, почуттів і волі, Ш. реабілітує принципово важливе для розуміння творчої природи свідомості поняття символічних форм світосприймання. Він вислідковує: ідеально-реальний характер предмета духовних почуттів, якісну своєрідність світоглядної ідеї як ідеалу, пов'язаного з уявленнями про майбуття та способами прилучення до нього, світоглядні форми його сприймання (мрія, віра, надія, любов, святість). Ш. ініціював спрямування антропологічно зорієнтованої філософії на осмислення суспільно-культурних явищ, пов'язаних із науково-технічною революцією. Ще у 70-ті рр. він обстоював персоиалістичну тезу про те, що критерієм ефективності певного типу суспільства є його людиностимулюючі потенції. З'ясування суперечливості людської діяльності виводить філософа на вивчення людинотворчих функцій культури та особливостей останньої як світу національного буття у його взаємодії з вселюдськістю. У загальнометодологічному плані філософський розмисл Ш. еволюціонував від "есенційної" діалектики Гегеля - до екзистенційної діалектики К'єркегора, від ідеї "родової всезагальності" до "індивідуальної тотальності".

[br]

Осн. тв.: "Логіка, діалектика і теорія пізнання Гегеля" (1964); "Теорія пізнання, логіка і діалектика І. Канта" (1974); "Єдність діалектики, логіки і теорії пізнання" (1977); "Методологічні засади філософських учень про людину''//Філософська антропологія: екзистенціальні проблеми (2000); "Діалектика і традиційні та нові підходи"//Філософсько-антропологічні студії (2001); "Розум, свобода та долі діалектики" (2001).

В. Табачковський

Філософський енциклопедичний словник > Шинкарук, Володимир Іларіонович
11 ring

I

1. n

1) кільце; обручка; перстень

wedding ring — шлюбний перстень, обручка

2) обруч; обід; обідок

3) оправа (окулярів)

4) звич. pl спорт. кільця

fixed rings — нерухомі кільця

5) кільце корзини (баскетбол)

6) коло, окружність

7) кружок, круг

8) військ. оточення; кільце оточення

9) циркова арена

10) ринг; майданчик (для боротьби)

11) (the rings) plзбірн. професіональні гравці на перегонах, букмекери

12) ринг, об'єднання спекулянтів, торговців, фабриканти (для контролю за ринком, цінами)

13) кліка, ватага, банда

political ring — політична кліка

spy ring — шпигунська організація

14) (the R.) спорт. бокс

15) річне кільце деревини

16) тех. фланець, обойма, чомут

17) архт. архівольт (арки)

18) мор. рим

19) дзвінок (телефонний тощо)

20) дзвін; дзенькіт

21) звучання; звук

22) перен. наліт (чогось), натяк (на щось)

there is a ring of truth about it — це звучить правдоподібно

23) церк. благовіст

24) набір дзвонів (у церкві)

ring dotterel — орн. пісочник

ring oiling — кільцеве змащування

ring stone — клинковий камінь для арок

to keep (to hold) the ring — додержувати нейтралітету

2. v

1) оточувати (кільцем)

ringed by enemies — оточений ворогами

2) обводити кружком; обкреслювати коло

3) ставити кружком

4) надівати кільце

5) накидати кільце (у грі)

6) затягати кільце в ніс (тварині)

7) робити кільцевий надріз (на корі дерева)

8) кружляти (про птахів)

9) різати кружками (кільцями)

II

v (past rang; p.p. rung)

1) дзвеніти; звучати

2) дзвонити (про дзвінок, телефон тощо)

3) здаватися, звучати

to ring false — звучати фальшиво

4) дзвонити, подзвонити (біля дверей)

5) дзвонити по телефону

I'll ring you at nine — я подзвоню вам о дев'ятій годині

6) кинути із дзенькотом (наприклад, монету)

7) лунати, звучати; бриніти

8) розноситися, поширюватися (про славу тощо)

9) наповнюватися (звуками)

10) дзвеніти у вухах

ring at — дзвонити біля (дверей тощо)

ring for — кликати (вимагати) дзвоником

ring in — розм. а) представляти; б) ознаменувати дзвоном

ring off — давати відбій; вішати трубку

ring off! — розм. заткни пельку!; замовкни!

ring out — прозвучати, пролунати

ring up — а) розбудити дзвоником; б) дзвонити, викликати по телефону

I'll ring you up — я вам подзвоню

to ring down the curtain — а) театр. дати дзвінок для спускання завіси; б) завершити (щось), покласти край (чомусь)

to ring up the curtain — а) театр. дати дзвінок для підняття завіси; б) починати (щось)

to ring the bell with smb. — мати успіх у когось

* * *
I [riç] n
1) кільце; каблучка

wedding ring — обручка; обруч, ободок; оправа ( окулярів); pl; cпopт. кільця; кільце для спуску ( альпінізм); кільце кошика ( баскетбол)

2) круг; коло; кружок, коло; вiйcьк. оточення, кільце ( оточення)

3) циркова арена; ринг; майданчик ( для боротьби)

4) pl ( the rings) професійні гравці на перегонах, букмекери

5) об'єднання спекулянтів, торговців, фабрикантів (створене для захоплення контролю над ринком, штучного підвищення цін); кліка, зграя, банда

6) cпopт. ( the ring) бокс

7) річне кільце деревини

8) тex. фланець, обойма, хомут

9) apxiт. архівольт ( арки)

10) мop. рим

11) тex. обичайка, ланка ( труби)

12) мaт. кільце
II ['riç] v
1) оточувати ( кільцем) (ring about або (a)round); обводити кружком; окреслити коло; ставити в кружок

2) надягати кільце

to ring a bird — кільцювати птаха; накинути кільце ( в іграх)

3) просмикувати кільце в ніс ( тварині)

4) робити кільцевий надріз ( на корі дерева)

5) підніматися або літати кругами ( про яструба), кружляти

6) різати кружечками, кільцями
III [riç] n
1) тк.; sing дзвін, дзенькіт; брязкіт

2) дзвінок ( телефонний)

3) тк.; sing звук, звучання; (of) відзвук; відгомін; натяк на

4) підбір дзвонів ( у церкві); благовіст
IV [riç] v
(rang; rung)

1) дзвеніти, дзенькати; звучати; дзвонити; звучати, здаватися

to ring true — звучати правдиво

2) дзвонити; подзвонити; ( for) викликати дзвінком (кого-небудь, що-небудь); кидати із дзенькотом

3) телефонувати

4) лунати

5) подавати сигнал ( дзвінком)

6) ( with) наповнюватися (сміхом, голосами)

7) розноситися, поширитися ( про славу)

8) дзвеніти ( у вухах); звучати набридливо

English-Ukrainian dictionary > ring
12 white

1. n

1) білий колір; білість; білизна

2) біла фарба; білило

3) білок (яйця)

4) білок (ока; тж white of the eye)

5) біла людина; білошкірий

two Negroes and three whites — двоє негрів і троє білих

6) (часто W.) іст. білий; білогвардієць

7) біла тканина; білий одяг

woman in white — жінка у білому

8) pl білі штани

9) pl мор. біле літнє обмундирування

10) текст. білий товар; білизняний товар

11) білі (фігури в шахах, шашки)

12) гравець, що грає білими (у шахах, шашках)

13) біле м'ясо (курки тощо)

14) біле вино

15) розм. білий метелик

16) друк. пробіл

17) бот. заболонь

18) pl мед. білі

19) с.г. біла порода (свиней)

20) pl с.г. вищі сорти пшеничного борошна

21) перен. чистота, непорочність, невинність

to call white black — називати біле чорним, стверджувати щось всупереч очевидному

2. adj

1) білий

as white as snow — білосніжний

to paint white — побілити; пофарбувати в білий колір

white crow — біла ворона

white flag — білий прапор

white hands — білі (чисті) руки, білоручка

white heat — мет. білий жар

white paper — білий (чистий) папір

white squadron — іст. біла ескадра (англійського флоту)

white vegetables — біле коріння

2) сивий; сріблястий

3) прозорий; безбарвний

4) блідий

to turn white — збліднути

white as a sheet — блідий, як полотно

white from pain — зблідлий від болю

5) чистий; незаплямований; невинний, непорочний

6) нешкідливий, невинний; без лихого наміру

white witch — добра чаклунка; ворожбитка

white war — економічна війна; війна без кровопролиття

7) розм. чесний; прямий; порядний; благородний

white propaganda — військ., розм. відкрита пропаганда

8) білошкірий, білий

white supremacy — панування білих

9) призначений для білих

white schools — школи для білих дітей

white primary — амер. первинні вибори, до яких не допускаються негри

10) (часто W.) іст. білий; білогвардійський; білоемігрантський

11) щасливий, сприятливий

12) улюблений, любимий; дорогий

13) пристойний, правдоподібний

white alert — амер., військ. відбій повітряної тривоги

white ant — ент. терміт, біла мурашка

white ash — бот. білий ясен; розм. весло

white bread — білий хліб

white bud — «біла брунька» (захворювання кукурудзи)

white cedar — бот. туя

W. Christmas — Різдво із снігопадом

white clover — бот. біла конюшина

white coal — гідроенергія, біле вугілля; мін. тасманіт

white corpuscle — фізл. лейкоцит

white cow — амер., розм. ванільне морозиво з молоком

white damp — хім. окис вуглецю

white dwarf — астр. білий карлик (тип зірки)

white ensign — військово-морський прапор (Великої Британії)

white feather — боягуз; боягузтво

W. Friar — кармеліт (чернець)

white frost — іній, паморозь

white harvest — запізніле збирання врожаю (після заморозків)

white hat — амер., розм. військовий моряк

white hazel tree — бот. калина

white hope — амер., ірон. людина, що подає великі надії

white horses — баранці, гребені хвиль

white iron — мет. білий чавун

white lady — «дама в білому» (коктейль)

white lead — свинцеве білило

white lead ore — церусит

white leather — шкіра галунового чинення

white letter — друк. антиква; прямий шрифт; латинський шрифт

white light — природне освітлення; перен. неупереджене судження

white lightning (line, mule) — амер., розм. низькосортне віскі

white list — амер. рекомендаційний список

white meat — біле м'ясо (курки тощо)

white metal — мет. бабіт

white night — безсонна ніч

white note — муз. ціла нота; половинна нота

white oak — бот. білий дуб

white one — амер., розм. чоловіча сорочка (будь-якого кольору)

white peat — геол. діатоміт

white plague — туберкульоз легенів, «біла чума»

white polar bear — зоол. білий полярний ведмідь

white poplar — бот. біла тополя

white potato — бот. картопля (біла)

white rice — шліфований рис

W. Russian — білорус; білоруська мова; російський білоемігрант; білогвардієць

white sale — розпродаж постільної і столової білизни

white salt — столова сіль

white sheet — заст. покаянний (покутний) одяг

white sidewall — амер., розм. коротка стрижка

white slave — повія, «біла рабиня»

W. Slave Act — амер. закон про заборону вивезення жінок з одного штату в інший з аморальною метою

white slavery — торгівля жінками; присилування до проституції; (вимушена) проституція

white spirit — хім. уайт-спірит

white staff, white stick — білий жезл (символ придворної посади); камергер

white straw crops — с.г. зернові культури

white stuff — амер., розм. кокаїн, морфін

white tie — біла краватка; перен. фрак

white tie dinner — урочистий обід

white water lily — бот. біле латаття

white whale — зоол. білуха

white wheat — білозерна пшениця; білоколоса пшениця

white willow — бот. (біла) верба

white wings — розм. вітрила; амер. людина у білому спецодязі; підмітальник вулиць; двірник

3. v

білити (стіни); вибілювати (білизну)

white out — друк. розганяти (рядки); робити розрядку; знімати

white out this line — зніміть цей рядок

* * *
I [wait] n
1) білий колір; білизна; чистота, непорочність

2) біла фарба, білило

3) білок ( яйця)

4) білок (ока; white of the eye); to turn up the whites of one's eyes закотити очі; білий (людин; світлошкірий;)

5) політ. білий ( ультраконсерватор або реакціонер); ( часто White) білогвардієць

6) білий одяг

woman in white — жінка в білому; pl білі брюки; pl; мop. біле літнє обмундирування

7) біла тканина

in the white — нефарбований ( про тканину); необроблений, неготовий; у вигляді напівфабриката; тeкcт. білий товар

8) білі (в шахматах, ігашках); гравець, що грає білими

9) біле м'ясо ( курки)

10) біле вино

11) білий метелик; капустянка

12) пoлiгp. пробіл; пробільний матеріал

13) бoт. заболонь

14) pl; мeд. білі

15) = white-wood

16) c-г. біла порода ( свиней)

17) pl; c-г високі сорти пшеничного борошна

••

to call white black, to turn white into black — називати біле чорним, стверджувати що-н. всупереч очевидним фактам
II [wait]
1) білий

white as snow — білосніжний

to paint white — фарбувати в білий колір, білити

white vegetables — біле коріння

white rice — шліфований рис

white salt — столова сіль

white hands — білі руки; білоручка; чисті руки; чесність, незаплямованість; невинність

white crow — біла ворона (перен.)

white coffee — кава з молоком

2) блідий

white as a sheet — блідий як полотно

white as ashes /as death/ — смертельно блідий, блідий як смерть

white with rage — побілілий від люті

white from pain — зблідлий від болі

to turn white — збліднути, побіліти

3) сідий, сивий

4) прозорий, безкольоровий (про воду, повітря, світло)

5) чистий, незаплямований; непорочний; нешкідливий, невинний; без злих намірів

white lie — невинна брехня

white witch — добра відьма; знахарка

white raid — вiйcьк. виліт для скидання листівок

white war — війна без кровопролиття (економічна, пропагандистськ; чесний, прямий; порядний, благородний)

as white a man as I ever knew — я ніколи не зустрічав таку благородну людину

white propaganda — вiйcьк. відкрита пропаганда

6) білий; білошкірий

white supremacy — панування білих

white trash — cл. "білий голодранець" (в південних штатах; про батрак)

white man's burden — "тягар білої людини" ( лозунг колонізаторів); призначений для білих

white schools — школи тільки для білих дітей

white primary — cл. початкові вибори, до яких не допускаються негри

7) ( часто White) білогвардійський; білоемігрантський

white-emigre — білоемігрант

a White Guard — білогвардієць

8) політ. ультра консервативний, реакційний

9) розжарений до білого ( про метал); доведений до білого жару

white fury — нестримна лють

10) сприятливий, щасливий

one of the white days of his life — один із найщасливіших днів його життя

white feather — боягузливість; боягуз

to show the white feather — боятися, виявити легкодухість

white night — безсонна ніч

white elephant — непотрібна річ, подарунок, якого важко позбутися

white squall — шквал при безхмарному небі

white harvest — запізнені жнива ( після заморозків)

white cow — cл. ванільне морозиво з молоком або содовою водою

white man's grave — cл. могила для білих ( малярійні райони Західної Африки)

white lightning /mule, line/ — cл. низкосортне віскі; незаконно придбане віскі

white sidewall — cл. коротка стрижка

white one — cл. ( чоловіч сорочка (будь-якого кольору))

white stuff — cл.; cл. кокаїн, морфій

white Christmas — Різдво із снігопадом

to hoist /to show, to wave/ the white flag — здаватися, капітулювати

to mark with a white stone — відмітити який-н. день як особливо щасливий або знаменний
III [wait] v
1) icт. білити ( стіни); відбілювати ( білизну)

2) пoлiгp. ( часто white-out) розганяти ( рядок); робити розбивку; заповнювати пробільним матеріалом; знімати ( рядок)

English-Ukrainian dictionary > white
13 root

I [ruːt] n
1) корінь

root medium — бioл. ризосфера

to lay axe to root — викорчовувати

2) коренеплід

3) корінь, окрема рослина

4) основа, корінь

the root of a tooth — корінь зуба

nerve root — корінець нерва

5) родоначальник, предок, корінь; рід, який дав багато відгалужень

6) ( часто the root) причина, джерело

the root of the matter — суть справи

the root of all evil — корінь зла

7) база, основа

root principle — основний принцип

root cause — першопричина; pl коріння, зв'язки; звичне оточення

8) дiaл. нащадок

9) мaт. корінь; радикал

10) гpaм. корінь

11) мyз. основний тон акорду

12) тex. вершина ( зварного шва)

13) тex. хвіст ( лопатки турбіни); aв. комель ( лопаті повітряного гвинта); коренева частина ( крила)
II [ruːt] v
1) пускати коріння; укорінюватися; саджати, висаджувати

2) впроваджувати; впроваджуватися; коренитися

3) приковувати

4) викорчовувати (root out, root up)
III [ruːt] v
1) рити землю рилом ( про свиней)

2) ритися, нишпорити, шукати
IV [ruːt] v; амер.
( for) заохочувати, підбадьорювати (оплесками, вигуками); підтримувати ( кого-небудь); бажати успіху ( кому-небудь)

English-Ukrainian dictionary > root
14 native

1. n

1) уродженець

2) корінний мешканець; тубілець

3) місцева тварина (рослина)

4) австрал. місцевий уродженець (про білих, що народилися в Австралії)

5) іст. народжений рабом

6) розм. батьківщина

2. adj

1) рідний

native language — рідна мова

native land — батьківщина, вітчизна

2) тубільний, місцевий

native customs — місцеві звичаї

native industry — місцева промисловість

3) чистий, самородний (про золото тощо)

4) природний, природжений

native talent — природжений талант

5) властивий, притаманний

6) біол. аборигенний

7) геол. материнський

native rock — материнська порода

* * *
I [`neitiv] n
1) уродженець

2) корінний житель

3) часто тубілець; абориген; aвcтpaл. місцевий уродженець (про білих, народжених в Австралії); ( Native) дiaл. тубілець ( офіційне найменування негрів)

4) місцева рослина або тварина

5) людина, яка народилася під певною зіркою ( в астрології)

6) устриця зі штучної устричної банки

7) icт. народжений рабом
II ['neitiv] a
1) рідний

native land — батьківщина; народжений ( у якому-небудь місці); приналежний по праву народження

native rights — спадкоємні права

2) тубільний

native policy — колоніальна політика

3) місцевий

4) чистий, самородний ( про метали); необроблений, неочищений

5) природний; дикий

6) природжений, уроджений, природний

7) (to) властивий

8) бioл. аборигенний

9) гeoл. материнський

English-Ukrainian dictionary > native
15 rooted

[`ruːtid]
a

1) який має корінь; з корінням; укорінений ( про рослини)

2) укорінений; який корениться

deeply rooted prejudice — глибоко вкорінений забобон; твердий (про звичку, переконання)

3) глибокий ( про почуття)

4) хронічний; прихований ( про хворобу)

English-Ukrainian dictionary > rooted
16 voucher

n

1) поручитель

2) юр. свідок

3) письмове свідчення (поручительство); письмова гарантія (рекомендація); порука, запорука; засвідчення, посвідчення (факту)

sick voucher — посвідка про хворобу; лікарняний листок

4) грошовий виправдний документ; розписка; ваучер

cash voucher — касовий чек

5) контрольний талон, корінець (квитка, чека)

6) авторитет; авторитетне джерело; цитований ав-> тор; доказ, довід

7) юр. виклик свідка (поручителя) (в суд)

8) театр. контрамарка

voucher copy — друк. сигнальний примірник

* * *
I n.
1) поручитель, гарант

2) письмове свідотство або поручительство; письмова гарантія або рекомендація; письмове посвідчення факту; sick voucher лікарняний лист; voucher for payment свідотство про виплату, грошовий виправдальний документ ( оплачений рахунок-фактура); cash voucher розписка про отримання грошей; касовий чек

3) контрольний корінець (ч.ека, білету); luncheon voucher талон на обід ( оплачений наперед); voucher сору полігр. сигнальний екземпляр

4) юр. виклик в суд для підтвердження прав

5) театр, контрамарка
II v.
1) встановити дійсність

2) юр. складати документ ( аффідевіт)

English-Ukrainian dictionary > voucher
17 начало

1) (в пространстве) початок (-тку) и (зап.) початок (-тку). [От початок дошки, а от кінець її (Київщ.). Нитки так попереплутувалися, що й не знайдеш ні початку, ні кінця (Київщ.). Початок (Шевченкової) поеми «Княжна» (Доман.)]. В -ле книги - на початку книжки (книги). От -ла до конца - від початку (від краю) до кінця (до краю). [Перейдімо поле від початку до кінця (від краю до краю) (Київщ.)]. -ло долины - верхів'я (початок) долини. Брать -ло - починатися, (реже) зачинатися. [Наша річка зачинається десь дуже далеко (Звин.)];

2) (во времени) початок и (зап.) початок, почин (-ну), починок (-нку), начаток (-тку), (зачало) зачало, зачаток (-тку). [Початок і не можна знать, відкіля взявся (Номис). Був початок осени (Грінч.). Перед початком учення (Васильч.). Тихо лину до ясного краю, де нема ні смерти, ні почину (Грінч.). Починок словесности руської (Куліш)]. Не иметь ни -ла, ни конца - не мати ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю). Нет ни -ла, ни конца - нема(є) ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю), нема(є) початку (почину) і кінця (краю, кінця-краю). [Душі почину і краю немає (Шевч.)]. В -ле - см. Вначале. В -ле чего - на початку чого. [На початку нового семестру (Київ)]. В самом -ле чего - а) на самому початку, наприпочатку чого; б) з почину, з починку; срв. ниже С самого -ла а и Сначала; в) (в зародыше) в зародку, в зароді, (в корне) в корені. [Удар, що мав їх усі (надії) в зароді розбити (Франко)]. В -ле жизни - на початку (свого) життя. В -ле своего поприща - на початку свого життьового шляху (своєї кар'єри). -ло весны - початок весни, провесна, провесень (-сни). В -ле весны - на початку весни, на провесні. -ло года - початок року. В -ле года, месяца - на початку року, місяця. -ло мира - початок (первопочаток) світу. [До початку сього світа, ще до чоловіка (Рудан.). Допитувався про первопочаток світу (Крим.)]. От -ла мира - від початку світа, відколи світ настав (зачався). -ло пятого (часа) - початок на п'яту (годину). В -ле пятого - на початку п'ятої. Для -ла (для почина) - на початок, на почин, для почину. [Дав йому п'ятсот карбованців на початок господарства (Грінч.). Дайте нам на почин (Грінч. III). Коли досі не бив ні разу, то виб'ю для почину (Мова)]. О -ле этого ещё и не думали - про початок цього ще й не думали, ще й заводу того нема(є) (не було). От -ла - з початку, з почину; срв. Искони. [Не заповідь нову пишу вам, а заповідь стару, котру маєте з почину; заповідь стара, се слово, котре ви чули з почину (Біблія)]. От -ла до конца - від (з) початку (з почину) до кінця, (диал.) з початку до останку. [Чоловікові не зрозуміти всього з почину та й до кінця (Куліш). З початку до останку він цілий вік не вилазить з чужої роботи (Звин.)]. По -лу - з початку, з почину. [З почину знати, яких нам треба ждати справ (Самійл.)]. Судить по -лу о чём - робити з (на підставі) початку висновок про що, висновувати (сов. виснувати) з (на підставі) початку що. С -ла существования чего - відколи існує що. С -ла существования мира - відколи існує світ, як світ стоїть (настав), як світ світом. С самого -ла - а) з (від) самого початку (почину), з почину, з починку, з (самого) зачала, з самого першу; см. ещё Сначала. [З самого початку виявився іронічний погляд на діячів у комедії (Грінч.). Російська держава від самого почину була заразом азійською державою (Куліш). З почину були самовидцями (Куліш). Він щось почав був говорити, да судді річ його з починку перебили (Греб.). Треба усе з зачала і до ладу вам розказати (М. Вовч.). Якби я знав (це) з самого першу, то я-б тоді сказав (Квітка)]; б) (прежде всего) з самого початку, насамперед, всамперед, передусім, передовсім. [Насамперед я перекажу вам зміст книжки (Київ)]; в) (сразу, немедленно) з самого початку, зразу, відразу. [Ми тільки-що наткнулись, він так-таки зразу і почав лаятись (Новомоск.)]. Начать с самого -ла - почати з самого початку (від самого краю). [Я почну від самого краю (Кониськ.)]. С -лом двадцатого столетия - з початком двадцятого століття (Вороний). Брать (вести) -ло - брати початок (почин), (роз)починатися. Иметь -ло в чём - мати початок (почин) у чому, починатися в чому и з (від) чого. Полагать, положить, давать, дать -ло чему - покладати (робити), покласти (зробити) початок чому и чого, давати, дати початок (почин) чому, (редко) скласти (закласти, зложити) початки чого, (основывать) засновувати, заснувати, закладати, закласти що; (показывать пример) давати, дати привід. [Шекспір поклав початок сьогочасної комедії (Рада). Я не скупий на подяку і, щоб зробити початок, пораджу… (Куліш). Леся Українка дає почин індивідуалістичній поезії (Рада). Я діла власного зложив початки (Біл.-Нос.). Другу тисячу доклав, а хліб продам, то з баришів закладу третю (Тобіл.). Як ви дасте привід, то й инші сядуть на коней (Н.-Лев.)]. Получать, получить -ло от чего - починатися, початися, ставати, стати з (від) чого, походити, піти, виходити, вийти, по(в)ставати, по(в)стати з чого; срв. Происходить 2. [З тої коняки і почалися наші коні (Рудан.). Як і від чого все стало? (Самійл.)]. -ло этого идёт от чего - це бере початок (почин) (це починається) з (від) чого. -ло этого рода идёт от такого-то - цей рід походить (іде) від такого-то. Доброе -ло полдела откачало (- половина дела) - добрий початок - половина справи (діла); добрий початок (почин) до кінця доведе; добре почав, добре й скінчив. Не дорого -ло, а похвален конец - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. Лиха беда -ла - важко розгойдатися, а далі легко;

3) (причина) початок, причина, (источник) джерело. [В цих оповіданнях землю показано, як невичерпне джерело вічної астрономічної казки (М. Калин.)]. -ло -чал - початок початків, причина причин, джерело джерел, первопочаток (-тку), первопричина, перводжерело. -ло света (оптич.) - (перво)джерело світла. Вот -ло всему злу - от початок (причина, корінь) всього лиха (зла);

4) (основа) основа, (возвыш.) начало, (принцип) принцип (-пу), засада. [Життьова основа людини є той самий принцип, що надихає природу (М. Калин.). Охопити в статті цінності великої культури, щоб у тисячі рядків нерозривно сплелися порізнені начала (М. Калин.)]. Доброе, злое -ло - добра, недобра основа, (возвыш.) добре, недобре начало. Духовное и плотское -ло - духова (духовна) і матеріяльна основа, духовий (духовний) і матеріяльний принцип. -ла жизни - життьові основи (засади). -ло возможных перемещений - принцип можливих переміщень;

5) -ла (мн. ч.) - а) (основные принципы науки, знания) основи, засади чого. -ла космографии, математики - основи (засади) космографії, математики. Основные -ла - основні засади (принципи); б) (первые основания, элементы) початки (-ків) чого; срв. Начатки 2 а. -ла знания - початки знання; в) (основания) основи, підстави (-тав), засади (-сад), принципи (-пів). [Перебудування світу на розумних основах (М. Калин.). Ми збудували нову армію на нових засадах, для нових завдань (Азб. Комун.)]. -ла коллегиальные, комиссионные, компанейские, корпоративные, паритетные, полноправные - засади (реже підстави) колегіяльні, комісійні, компанійські (товариські), корпоративні, паритетні (рівні, однакові), повноправні. На коллегиальных, комиссионных -лах - на колегіяльних засадах (колегіяльно), на комісійних засадах. На -лах хозрасчета - на підставі госпрозрахунку. Вести дело на компанейских -лах - провадити підприємство (справу) на компанійських засадах;

6) (коренное вещество) основа, (материя) речовина, матерія, надіб'я (-б'я). Горькое -ло - гірка основа (речовина), гіркота. Красящее - ло - фарбовина, фарбник (-ка и -ку), красило. Коренное -ло кислоты - корінна основа кислоти;

7) (химич. элемент) елемент (-та);

8) - а) (власть) влада, уряд (-ду), зверхність (- ности); срв. Начальство 1. Быть, находиться под -лом кого, чьим - бути (перебувати) під владою (рукою) в кого, чиєю, бути під урядом (проводом) чиїм, бути під зверхністю чиєю, бути під ким. Держать -ло, править -лом - перед вести; (править) керувати, правити ким, чим, де, старшинувати над ким, над чим, де; см. Начальствовать 1; б) см. Начальник;

9) церк. - а) (начальные слова, -ные молитвы) початок молитви, початкові молитви, (возвыш.) начало. Творить -ло - правити начало; б) (первая ступень иночества) новоначало, новопочаток (-тку). Положить -ло - закласти новопочаток, взяти постриг, постригтися в ченці (о женщ.: в черниці). Быть под -лом - бути (перебувати) під чиєю рукою, бути під керуванням (під наглядом) у кого, чиїм, бути на покуті. [Під рукою того старця перебувало троє послушників (Крим.)]. Отдать кого под -ло кому - здати кого під чию руку (під чиє керування);

10) -ла (чин ангельский) церк. - начала (-чал), початки (-ків).

* * *

1) поча́ток, -тку, почи́н, -у, почина́ння

дать \начало ло чему́-либо — да́ти поча́ток чому-не́будь

в \начало ле го́да — на поча́тку ро́ку

в \начало ле пя́того [ча́са] — на початку п'ятої [години]

\начало ло улицы — початок вулиці

от (с) \начало ла до конца — від (з) початку до кінця (до останку); ( из конца в конец) від (з) краю до краю

2) (первоисточник, основа) осно́ва, пе́рвень, -вня; ( причина) причина, початок

жизненное \начало ло — життєва (життьова) основа

организующее \начало ло — організуюча основа

сдерживающее \начало ло — стримуюче начало, стримуюча основа

3)

\начало ла — (мн.: первые сведения, знания) початки, -ків; ( элементы) елементи, -тів; ( основные положения) основи, -нов, засади, -сад, пе́рвні, -нів; ( принципы) принципи, -пів

\начало ла математики — початки (елементи; основи) математики

4)

\начало ла — (мн.: способы, методы осуществления чего-л.) засади, начала, основи

5) (научный закон, правило) принцип

6) (ед.: о начальнике, главе) начальник

быть под \начало лом чьим (у кого) — бути (перебувати) під керівництвом чиїм (кого); бути (перебувати) під орудою кого, бути (перебувати) під чиєю рукою

под \начало лом чьим (у кого) работать (служить) — під керівництвом чиїм (кого) працювати (служити); під началом кого працювати (служити)

Русско-украинский словарь > начало
18 о

I. или об и обо пред.

1) с вин. п. - об, в, на. Разбиться о камень - розбитися об камінь. Об землю, о стену - об землю, в землю, об мур, в мур. Биться головою о стену - об мур (об стіну) головою битися (товкти). Опереться о стол, о перила - спертися на стіл, на поруччя. Споткнуться о порог, о камень - спіткнутися на поріг, на камінь. Исколоть ноги о жнитвину - на стерню ноги поколоти. [На біле каміння, на сіре коріння свої ноги побиває (Дума)]. Стена о стену, двор о двор, межа о межу - стіна повз (крізь) стіну и опостінь, двір повз (крізь) двір, межа об межу. [Поховали його трупа об труну з Степановою (Кониськ.)]. Рука об руку, бок о бок - рукою до руки, поруч, побіч;

2) с вин. и предл. п. п. (для обозн. времени) - об, на, за. О Пасху (о Пасхе), о Покров, о Рождество, о полночь (о полночи) - об Великодні и на Великдень, об Покрові и на Покрову, об Різдві и на Різдво, опівночі. О Троице - об Зеленій (Клечальній) неділі, на Зелену неділю. О святках - святками. Об эту (ту) пору - об цій (тій) порі, на цю (ту) пору, на цей (той) час, під цей (той) час. Это было о прошлое воскресенье - це було минулої неділі. О семидесятых годах - за семидесятих років и семидесятих років;

3) с предл. п. - за, про, (реже) на (с вин. п.). Думать, знать, слышать, говорить, петь о ком, о чём - думати, знати, чути, говорити, співати за кого, за що и про кого, про що. Я часто об этом думаю - я часто про (за) це думаю. Я давно слыхал о вас - я давно за (про) вас чув. Спрашивать, вспоминать, помнить, забыть о ком, о чём - питати(ся), згадувати, пам'ятати, забути(ся) за кого, за що, про кого, про що и (реже) на кого, на що. [Не все-ж бог дарує, про що люд міркує. Я йому за свій намір нічого не казала (Неч.-Лев.). Він за ню не знав, вона за нього не знала. За милого як співати - любо й потужити (Шевч.). Хто-ж за мене спогадає (Рудан.)]. Дума о трёх братьях Азовских - дума про трьох братів Озівських. Рассказы о животных - оповідання про звірів. Об этом - за це, про це. Беспокоиться, заботиться о ком, о чём - турбуватися, пеклуватися, дбати за кого, за що, про кого, про що, (гал.) дбати о що. Обо мне не беспокойтесь - за мене не турбуйтесь. Довольно об этом - годі про це. Донести о происшествии - доповісти (сповістити) за пригоду. Переговариваться о мире - умовлятися за мир. Просить, ходатайствовать о ком, о чём - прохати (просити), клопотатися за кого, за що. Жалеть о ком, о чём - жалувати, жалкувати, шкодувати за ким, за чим. Не об одном хлебе живы будем - не самим хлібом живі будемо. О сыне только на свете живу - сином (за-для сина) тільки й живу на світі;

4) (с качеств. прил. и числительными) - на, з. Дом о трёх этажах - будинок на три поверхи (на три осади). Изба о двух горницах - хата на дві світлиці. Стол о трёх ножках - стіл на трьох ніжках, з трьома ніжками. Храм о золотой голове - церква з золотим верхом. Храм о трёх главах - церква з трьома банями (верхами), на три бані. Ведь ты не о двух головах - у тебе-ж не дві голови, ти-ж не з двома головами. Птица о восьми ногах - (в сказке) птах об восьми ногах.

II. межд. о! ой! ну й…! [О, боже мій милий! О, друже мій добрий! (Шевч.). Ой, лишечко мені! (о, горе мне!)]. О времена, о нравы! - ну й час, ну й люди! О-о - ого, еге. О-о, брат, это уж слишком! - ого (еге), брате, це вже занадто!

* * *
I предл.; тж. об, обо
1) с вин. п.; (при указании на соприкосновение, столкновение, пребывание вплотную чего-л. с чем-л.) об, о; ( иногда) у, на; (при указании на расположение кого-чего-л. возле чего-л., со стороны, чего-л.) диал. по; диал. о; (при обозначении времени, в которое совершается действие) диал. на, у, о, об

2) с предложн. п.; (при обозначении лица, предмета, явления, которые представляют собой объект разговоров, размышлений, забот) про, за, об; диал. о; (при указании на количество частей, членов, из которых состоит предмет) на, з, об, о; (при обозначении времени, в которое совершается действие) диал. на, у, о, об
II межд.
1) о

2) (при выражении чувства боли, отчаяния) о, ой

Русско-украинский словарь > о
19 take

I

n

1) захоплення, взяття; здобуття, одержання

2) виручка; бариші; збір (театральний)

3) розм. получка

4) улов (риби)

5) здобич (на полюванні)

6) оренда (землі)

7) орендована ділянка

8) мед. вдале щеплення

9) друк. урок складача

10) кін. кінокадр, дубль

11) популярна пісенька (п'єса)

12) шах. взяття (фігури)

give and take — а) взаємні поступки, компроміс; б) обмін люб'язностями (ущипливими зауваженнями)

II

v (past took; p.p. taken)

1) брати; хапати

to take smb. by the hand — узяти когось за руку

to take smb. to one's arms — обнімати когось

2) захоплювати, оволодівати, завойовувати

to take prisoners — захоплювати (брати) в полон

3) ловити

to take fish — ловити рибу

to take smb. by surprise — захопити когось зненацька

to take smb. at his word — спіймати когось на слові

4) привласнювати; брати без дозволу

5) відбирати, забирати (у когось — from)

they took his dog from him — у нього забрали собаку

6) користуватися; діставати; набувати; одержувати

to take lessons — брати уроки

to take a taxi — брати (користуватися) таксі

I am taking a holiday today — я сьогодні відпочиваю; сьогодні у мене вільний день

7) вибирати

to take the shortest way — вибрати найкоротший шлях

to take the wrong road — збитися з дороги

8) купувати

to take tickets — купувати (брати) квитки

I take bread here — я купую (беру) хліб тут

9) вигравати

10) юр. успадковувати

11) видобувати; збирати

to take coal — видобувати вугілля

to take the crop — збирати урожай

12) сприймати; реагувати

to take things as they are — сприймати речі такими, якими вони є

13) розуміти, тлумачити

to take smb. in the wrong way — неправильно зрозуміти когось

14) гадати, вважати

15) охоплювати, оволодівати

an intense despair took her — її охопив відчай

to be taken ill (bad) — захворіти

16) захоплювати; приваблювати

this author takes his readers with him — цей автор захоплює читачів

17) мати успіх, ставати популярним

the play didn't take — п'єса не мала успіху

18) записувати, реєструвати; протоколювати

to take notes — занотовувати

to take minutes — вести протокол

19) фотографувати, знімати

20) виходити на фотографії

she does not take well — вона погано виходить на фотографії

21) використовувати як приклад

22) уміщати

23) чіплятися, застрявати; заплутуватися

24) одружуватися; виходити заміж

he is going to take a wife — він збирається одружитися

she wouldn't take him — вона не хотіла виходити заміж за нього

25):
с.г. the cow took the bull — корова злучена

26) мед., с.г. прийматися; діяти

the vaccination did not take — віспа не прийнялася

27) споживати, приймати (їжу тощо)

to take supper — вечеряти

not to be taken — зовнішнє (напис на ліках)

28) тех. тужавіти, тверднути

29) їздити (на таксі тощо)

to take a taxi (a tram) — поїхати на таксі (на трамваї)

we usually take the lift — ми звичайно користуємося ліфтом

30) орендувати; наймати

31) запрошувати, наймати на роботу

32) передплачувати (газету тощо)

which newspapers do you take? — які газети ви передплачуєте?

33) брати (керівництво); нести (відповідальність)

to take the blame upon oneself — брати вину на себе

34) вступати (на посаду)

to take the crown — вступати на престол

35) займати (місце)

take a seat! — сідайте!

take your seats! — займайте місця!

36) займати (позицію); дотримуватися (точки зору)

37) триматися (якогось напряму), рухатися (в певному напрямі)

38) набувати (вигляду, форми)

39) переборювати, долати (перешкоди)

40) відкривати (комусь таємницю)

41) вивчати (ремесло тощо)

I shall take French — я вивчатиму французьку мову

42) вести (заняття тощо)

to take the evening service — церк. правити вечерню

43) визначати (розмір тощо); знімати (показання приладу)

to take temperature — вимірювати температуру

to take measurements — знімати мірку

44) носити, мати розмір (ноги тощо)

what size do you take in shoes? — який розмір взуття ви носите?

she takes sevens in gloves — вона носить рукавички сьомого розміру

45) зазнавати (покарання, втрат тощо)

46) витерплювати, зносити (неприємності тощо)

47) заразитися; захворіти

48) піддаватися (обробці тощо)

wool takes the dye well — вовна гарно фарбується

49) убирати, поглинати, усмоктувати

take aback — вразити, приголомшити; захопити зненацька

take about, take around — супроводжувати, показувати визначні місця

take after — бути схожим (на когось)

take apart — розбирати на частини

away — а) забирати, виносити; виводити; б) іти геть; тікати; в) відбирати; г) віднімати

to take away six from ten — від десяти відняти шість; д) захоплюватися

take back — а) відводити; відвозити; відносити; б) брати назад; в) нагадувати (минуле)

take down — а) знімати (з полиці тощо); б) зносити, руйнувати; в) збивати (в польоті); г) записувати; д) проковтувати; є) знижувати (ціни); є) розм. принижувати; ж) розбирати (на складові частини); з) супроводжувати; і) друк. розбирати (набір)

take for — приймати (вважати) за когось

to take for granted — вважати само собою зрозумілим

take from — знижувати, ослабляти

take in — а) приймати (когось), надавати притулок (комусь); б) брати (роботу додому); в) передплачувати, регулярно одержувати (газету тощо); г) включати, містити в собі; д) займати, приєднувати (територію); є) робити учасником; є) збирати; ж) розуміти сутність (чогось), усвідомлювати (щось); з) обдурювати, ошукувати; і) повірити (вигадкам); й) ушивати (одяг); к) супроводжувати; л) передавати; м) дивитися, бачити; амер. оглядати, відвідувати (визначні місця)

take off — а) знімати, нести геть, забирати; б) виводити, вивозити; в) усувати; г) відрізати, відтинати; д) ав. злітати, відриватися (відземлі); є) брати початок; є) убивати, знищувати; ж) знижувати (ціну); з) розм. починати; і) відскакувати; й) брати початок; к) відгалужуватися; л) відгалужувати; м) зменшуватися; припинятися; н) ковтати, пити залпом; о) наслідувати, копіювати, пародіювати; передражнювати

take on — а) брати (роботу); б) приймати, брати (на роботу); в) набувати, набирати (форми тощо); г) брати додатково; д) боротися, мірятися силами; приймати виклик; є) мати успіх, ставати популярним; є) дуже хвилюватися; сердитися, гніватися; ж) мор. брати на борт; з) військ. відкривати вогонь

take out — а) виймати; б) виводити (на прогулянку тощо); в) запросити, повести (в театр тощо); г) виводити (плями); д) виривати (зуби); є) вибирати, виписувати (цитати); є) одержувати (права тощо)

to take out a driver's licence — одержати права водія

take over — а) приймати від когось (посаду тощо); б) перевозити; в) доставляти

take through — примусити зробити (уроки тощо)

take to — а) звикнути (до чогось); б) удаватися (до чогось)

to take to flight — утікати

take up — а) піднімати; б) підтягати; в) закріплювати; г) взяти, підвезти, підібрати (пасажирів); д) опікувати (когось); є) забирати (час); є) зайняти (місце); ж) братися (до чогось); займатися (чимсь); з) продовжити розпочате, повернутися до початого; і) розглянути (питання); й) прийняти, підхопити; к) перервати, спинити; л) арештовувати; м) поліпшуватися (про погоду); н) розм. зблизитися, зустрітися (з кимсь)

to take a back seat — відійти на задній план; зайняти скромне становище

to take a drop — випити, підпити

to take advantage — скористатися з переваги

to take aim (sight) — прицілюватися

to take a leaf out of smb.'s book — наслідувати чийсь приклад, запозичити чийсь прийом

to take at a disadvantage — застукати зненацька

to take (a) breath — перевести дух

to take care — бути обережним

to take care of — піклуватися про когось

to take comfort — утішатися

to take counsel — радитися

to take courage — кріпитися, мужатися

to take to earth — а) лізти в нору (про лисицю тощо); б) сховатися, причаїтися

to take effect — починати діяти

to take exception to smth. — протестувати проти чогось

to take fire — спалахувати, займатися

to take fright — злякатися

to take heart — мужатися; не занепадати духом

to take heed — а) звертати увагу, помічати; б) бути обережним

to take hold — а) схопити (щось — of); б) захоплювати, зацікавлювати

to take ill — захворіти

to take interest — цікавитися (чимсь — in)

to take in the act — застати на місці злочину

to take into account — брати до уваги (щось); зважати (на щось)

to take it easy — не поспішати, не напружувати сили

I take it that... — я гадаю, що...

to take one's life in one's hands — розпочинати небезпечну справу

to take — по приймати відмову

to take notes — занотовувати

to take notice of smth. — звертати увагу на щось, помічати щось

to take oath — присягати, давати клятву

to take offence — ображатися

to take the nonsense out of smb. — вибивати дурість з когось

to take pains — старатися щосили

to take part in smth. — брати участь у чомусь

to take pity — зглянутися (на когось — on)

to take place — траплятися, відбуватися

to take pleasure in smth. — знаходити задоволення в чомусь

to take possession of smth. — оволодіти чимсь

to take rise from smth. — виникати з чогось

to take root — пускати коріння, укорінюватися

to take sides with smb. — бути на чиємусь боці, бути чиїмсь прихильником

to take smb. at his word — піймати когось на слові

to take stock of smb. — критично оглядати когось

to take the cake (biscuit) — розм. перевершити усіх

to take the chair — відкривати збори (засідання), головувати

to take the measure of smb.'s foot — придивлятися до когось; вивчати людину

to take one's time — діяти не поспішаючи

to take the wind out of smb.'s sails — зруйнувати чиїсь плани

to take to heart — брати близько до серця

to take trouble — докладати зусиль

* * *
I [teik] n
1) захоплення, взяття; одержання; шахм. узяття ( фігури)

2) cл. виторг, бариші; збір ( театральний); получка

3) улов ( риби)

great take of fish — великий улов риби; видобуток ( на полюванні)

4) оренда ( землі); орендована ділянка

5) популярна пісенька, п'єса

6) мeд.; cпeц. гарне щеплення, що прийнялося,

7) пoлiгp. "урок" складача

8) кiнo знятий кадр, кінокадр, дубль

9) мeд. пересадка ( шкіри)

successful takes — успішні операції з пересадки

10) запис ( на плівку)

••

give and take — взаємні поступки, компроміс; обмін люб'язностями; обмін жартами, підколками, пікіровка

on the take — корисливий, продажний

officials on the take — чиновники-хабарники
II [teik] v
(took; taken)

1) брати; схопити

to take a pencil [a sheet of paper, a spade] — взяти олівець [лист паперу, лопату]

to take smth in one's hand — узяти що-н. у руку

to take one's head in one's hands — обхопити голову руками

to take smb 's hand, to take smb by the hand — узяти кого-н. за руку

to take smb in one's arms — брати кого-н. на руки; обіймати кого-н.

to take smb 's arm — узяти кого-н. під руку

to take smth in one's arms — узяти що-н. у руки; схопити що-н. руками

to take smb to one's arms /to one's breast/ — обіймати кого-н., притискати кого-н. до грудей

to take smb by the shoulders — узяти /схопити/ кого-н. за плечі

to take smb by the throat — узяти /схопити/ кого-н. за горло

to take smth between one's finger and thumb — узяти що-н. двома пальцями

to take smth (up) with a pair of tongs — взяти що-н. щипцями

to take money from a friend — узяти гроші в друга

take a sheet of paper from /out of/ the drawer — візьми лист паперу із шухляди столу

take your bag off the table — зніміть /заберіть, візьміть/ сумку зі столу

take this table out or the room — заберіть /винесіть/ цей стіл з кімнати

2) захоплювати; опановувати, завойовувати

to take a fortress [a town] (by storm) — брати фортецю [місто]( штурмом)

to take prisoners — захоплювати /брати/ полонених

he was taken in the street — його взяли /заарештували/ на вулиці; ловити

to take fish — ловити рибу

a rabbit taken in a trap — заєць, що потрапив в капкан

to take smb in the act — застати кого-н. на місці злочину

to take smb by surprise /off his guard, unawares/ — захопити /застигнути/ кого-н. зненацька

to take smb at his word — піймати кого-н. на слові; оволодіти ( жінкою), брати ( жінку); нести, зводити в могилу

pneumonia took him — запалення легень звело його в могилу, він помер від запалення легенів

3) привласнювати, брати ( без дозволу)

who has taken my pen — є хто взяв мою ручкує

he takes whatever he can lay his hands on — він користається ( усім), чим тільки може, він бере усе, що під руку потрапить

she took all the credit to herself — вона приписала всі заслуги собі

he is always taking other people's ideas — він завжди використовує /привласнює собі/ чужі ідеї; ( from) відбирати, забирати

they took his dog from him — вони в нього забрали /відібрали/ собаку

his clothes were taken from him — у нього відібрали одяг

4) користатися; одержувати; здобувати

to take lessons — брати уроки

to take a book from the library — взяти книгу в бібліотеці

to take a taxi — брати таксі [див. ІІ 2]

to take one's part — взяти свою частину /частку/ [порівн ІІІ a]

to take a quotation from Shakespeare [from a book] — скористатися цитатою із Шекспіра [із книги], взяти цитату із Шекспіра [із книги]

to take a holiday — взяти відпустку

when are you taking your holiday — є коли ти йдеш у відпусткує; відпочивати

I am taking a holiday today — я сьогодні відпочиваю /не працюю/; сьогодні в мене вільний день; вибирати

to take a role (in a play) — вибрати собі роль ( у п'єсі)

take what you like — візьми що хочеш

he took the largest piece of cake — він узяв собі найбільший шматок пирога

to take any means to do smth — використовувати будь-які засоби, щоб зробити що-н.

to take the shortest way — вибрати найкоротший шлях

to take the wrong road — збитися зі шляху

which route shall you take — є якою дорогою ви підете /поїдете/?; she is old enough to take her own way вона досить доросла, щоб сама вибрати свій власний шлях

take your partners — запросити партнерів ( у танці); купувати

to take tickets — брати квитки

to take seats in advance — придбати квитки завчасно

you will take 2 lbs. — купиш /візьмеш/ два фунти (чого-н.)

I shall take it for $3 — я візьму /куплю/ це за три долари; вигравати; брати, бити

to take a bishop — узяти /побити/ слона ( у шахах)

to take a trick — узяти хабар ( у картах)

he took little by that move — цей хід /крок/ мало допоміг /мало що дав/ йому; юp. вступати у володіння, успадковувати

the eldest son shall take — успадковує старший син

according to the will he will take when of age — відповідно до заповіту він вступить у володіння ( майном) з досягненням повноліття

5) діставати, добувати

to take coal — добувати вугілля

to take the crop — забирати /збирати/ врожай; стягувати, збирати; домагатися сплати

to take money tor admission — стягувати плату за прийом

to take contributions to the Red Cross — збирати пожертвування на користь Червоного Хреста; одержувати, заробляти

to take 100 dollars a week — заробляти сто доларів на тиждень

6) приймати (що-н.); погоджуватися (на що-н.)

to take an offer [presents] — приймати пропозицію [подарунки]

how much less will you take — є на скільки ви зменшите ціну?, скільки ви уступитеє

take what he offers you — візьми /прийми/ те, що він тобі пропонує

I'll take it — добре, я згодний

I will take no denial — відмовлення я не прийму; не здумайте відмовлятися

I won't take that answer — така відповідь мене не влаштовує

to take smb 's orders — слухатися кого-н., підкорятися кому-н.

I am not taking orders from you — я вам не підкоряюся, я не буду виконувати ваші накази; = ви мені не укажчик

I will not take such treatment — я не потерплю такого звертання

to take a wager /a bet/ — йти на парі

to take a dare /a, challenge/ — приймати виклик; одержувати

take that (and that)! — на тобі!, ось тобі!

7) сприймати, реагувати

to take smth coolly [lightly] — ставитися до чого-н. спокійно /холоднокровно/ [несерйозно /безтурботно/]; to take smth

to heart — приймати що-н. ( близько) до серця

to take it all in good fun — постаитися до усього цього з гумором

I can't take him [his words]seriously — я не можу приймати його [його слова]усерйоз, я не можу серйозно ставитися до нього [до його слів]

he took the joke in earnest — він не зрозумів жарти, він сприйняв жарт всерйоз

take it easy! — не хвилюйся!; дивися на речі простіше!; не перестарайся!

to take things as they are /as one finds them, as they come/ — приймати речі такими, які вони є

to take smth amiss /ill, in bad part/ — ображатися на що-н.

you must not take it ill of him — ви не повинні сердитися на нього; він не хотів вас скривдити

to take kindly to smb — дружньо /тепло/ поставитися до кого-н., to take smth

kindly — доброзичливо поставитися до чого-н.

I should take it kindly if you would answer my letter — я буду вам дуже вдячний, якщо ви відповісте на мій лист

8) розуміти; тлумачити

to take a hint — зрозуміти натяк

I take your meaning — я вас розумію, я розумію, що ви хочете сказати

I [don't] take you — icт. я вас [не]розумію, я [не]розумію, що ви хочете сказати

to take smb in the wrong way — неправильно зрозуміти кого-н.

your words may be taken in a bad sense — ваші слова можна витлумачити дурно /перекручено/; думати, вважати; укладатися

to take the news to be true /as true/ — вважати це зведення вірними /відповідними дійсності/; what time do you take it to be є як ви думаєте /як по-вашому/, котра зараз годинає

how old do you take him to be — є скільки років ви йому дастеє

I take it that we are to wait here [to come early] — треба думати /я так розумію/, що ми повинні чекати тут [прийти рано]

let us take it that it is so — припустимо, що це так; вірити; вважати щирим

(you may) take it from me that he means what he says — повірте мені, він не жартує /до того, що він говорить, треба віднестися серйозно/

take it from me!, take my word for it — можете мені повірити; от я-ось знаю!, можете не сумніватися!

we must take It at that — нічого не поробиш, приходиться вірити

9) охоплювати, опановувати

an intense despair took him — його охопив повний розпач

when love takesa man — коли любов охоплює людину

his conscience takes him when he is sober — коли він тверезий, його мучать каяття совісті

what has taken the boy — є що найшло на хлопчикає

he was taken with a fit of coughing [of laughter] — на нього напав приступ кашлю [сміху]

to be taken ill /bad/ — занедужати

10) захоплювати, захоплюватися; подобатися

to take smb 's fancy — вразити чиюсь уяву

the story took my fancy — розповідь вразила мою уяву; сподобатися

her new novel took the fancy of the public — її новий роман сподобався читачам

he was very much taken with the idea — він дуже захопився цією думкою; мати успіх, ставати популярним ( take on)

the play didn't take (with the public) — п'єса не мала успіху ( у публіки)

11) записувати, реєструвати, протоколювати

to take notes — робити замітки

to take notes of a lecture — записувати лекцію

to take minutes — вести протокол

to take dictation — писати під диктування; писати диктант

12) знімати, фотографувати

to take a photograph of a tower — сфотографувати вежу, зробити знімок вежі

he liked to take animals — він любив фотографувати /знімати/ тварин; виходити на фотографії

he does not take well, he takes badly — він погано виходить на фотографії; він нефотогенічний

13) використовувати як приклад

take the French Revolution — візьміть /візьмемо/ ( наприклад) Французьку революцію

14) уміщати

this car takes only five — у цій машині може поміститися тільки п'ять чоловік

the typewriter takes large sizes of paper — у цю ( друкарську) машинку входить папір великого формату

15) вимагати; віднімати

it takes time, means and skill — на це потрібно час, засоби е уміння

the stuff takes sixtv hours in burning — ця речовина згоряє за шістдесят годин

it took him three years to write the book — йому треба буде три роки, щоб написати книгу

this trip will take a lot of money — на цю поїздку піде /буде потрібно/ багато грошей

the piano would take much room — піаніно зайняло б багато місця

it takes a man to do this — це під силу тільки ( справжьному) чоловіку

it took four men to hold nim — треба буде чотири чоловіки, щоб його утримати

it takes a poet to translate poetry — тільки поет може переводити вірші

it would take volumes to relate — потрібні томи, щоб це розповісти

it takes a lot of doing — це зробити досить важко, це не так-то просто зробити

it took some finding [explaining] — це було важко знайти /розшукати/ [пояснити]; he has everything it takes to be a pilot y нього є всі ( необхідні) якості ( для того), щоб стати льотчиком

she's got what it takes — вона дуже приваблива, вона подобається чоловікам; вимагати, бідувати

he took two hours to get there — дорога туди відняла в нього дві години

wait for me, it won't take long — почекай мене, я незабаром звільнюся

he took three years to write /in writing/ the book — йому треба буде три роки, щоб написати книгу; вимагати ( граматичної форми)

a plural noun takesa plural verb — іменник у множині вимагає дієслова /уживається з дієсловом/ у множині

16) (in, on) чіплятися (за що-н.); застрявати, заплутуватися (у чому-н.); the anchor took in the seaweed якір заплутався у водоростях

17) женитися; виходити заміж

he is going to take a wife — він збирається оженитися

she wouldn't take him — вона не хотіла виходити за нього заміж, вона йому завзято відмовляла

he took to wife Jane Smith — icт. він взяв у дружини Джейн Смит

18) с.-х. приймати

the cow [the mare]took the bull [the stallion] — корова [кобила]прийняла бика [жеребця]

19) прийматися

before the graft has taken — доти, доки щеплення не прийнялося

the flower took at once — квітка відразу прийнялася; діяти; прийматися

the vaccination did not take — віспа не прищепилася /не прийнялася/: the medicine seems to be taking ліки, здається, подіяли; триматися, закріплюватися, залишатися

this ink does not take on glossy paper — цим чорнилом не можна писати на глянсовому папері

the snow was not taking on the wet streets — сніг танув на мокрих вулицях

20) починатися, розходитися, набирати силу

the fire has taken — вогонь розійшовся

21) aмep. схоплюватися, замерзати

the pond has taken — ставок змерзнув; тex. твердіти, схоплюватися

22) ставати, робитися

to take sick — занедужати; приболіти

23) приймати (їжу, ліки)

to take a meal — поїсти

to take an early breakfast [dinner] — рано поснідати [пообідати]

he can't take his drink — він не вміє пити

to be taken — для внутрішнього вживання ( напис на етикетці ліків); нюхати ( тютюн)

to take snuff — нюхати тютюн; клювати ( про рибу)

the fish doesn't take (the bait /the hook/) — риба не клює

24) їздити (на автобусі, таксі) [див. І 4,]

you can take the boat — ви можете поїхати на пароплаві

we usually take the lift — ми звичайно користаємося ліфтом

25) знімати, орендувати ( приміщення); наймати, запрошувати ( робітників)

to take a maid — найняти служницю

he has been taken into the air Ministry — його взяли /прийняли на роботу/ у міністерство авіації; брати (постояльців, учнів)

26) виписувати або регулярно купувати ( газети); підписуватися ( на газету)

27) приймати (керівництво, обов'язки); нести ( відповідальність); взяти на себе (відповідальність, керівництво) to take command прийняти командування

to take the lead — взяти на себе керівництво

to take responsibility — нести відповідальність

to take the consequences — відповідати за наслідки; вступати ( у посаду)

to take office — ставати на посаду

to take service — надходити на службу

to take the crown — вступати на престол; отримувати ( ступінь)

to take holy orders — прийняти духовний сан, стати священиком

28) займати ( місце)

to take a front seat — сідати попереду [порівн. *]

take a seat! — сідайте! 7. притримуватися ( курсу), рухатися ( у якомусь напрямку)

to take the right — повернути праворуч

29) займати ( позицію); дотримувати (думки, точки зору)

to take a strong stand — рішуче наполягати на своєму, завзято відстоювати свою точку зору

to take a practical view of the situation — дивитися на справу /ситуацію/ практично /із практичної точки зору/; тверезо дивитися на ситуацію

30) здобувати, приймати (вигляд, форму, значення); одержувати, успадковувати (ім'я, назва)

the city of Washington takes its name from George Washington — місто Вашингтон названий на честь Джорджа Вашингтона

31) побороти, справитися ( з перешкодою); взяти ( висоту); вигравати, перемагати, брати верх ( у спортивному змаганні)

to take the game — перемогти у грі; вигравати, завойовувати, брати ( приз); займати ( певне місце)

to take (the) first prize — завоювати /одержати/ першу премію; вразити ( ворота у крикеті)

32) ( into) утаємничити, відкрити (таємницю, секрет)

to take smb into one's confidence — довіритися кому-н.; поділитися з кимсь; приймати ( до уваги)

to take smth into account /into consideration/ — прийняти щось до уваги, врахувати щось

33) вивчати (предмет, ремесло); вести, проводити ( заняття)

to take the evening service — цepк. служити вечерню

34) визначати (розмір, відстань); знімати ( показання приладів); вимірювати ( температуру) to take bearings орієнтуватися; з'ясовувати обстановку; пеленгувати

35) носити, мати розмір( ноги)

what size do you take in shoes — є який розмір взуття ви носитеє

36) зазнавати (покарання, втрати)

37) витримувати, переносити (неприємності, удари); ( takeit) cл. виносити, терпіти

he can't take it — він такого звернення ні від кого не потерпить

(takeit) — cпopт. тримати ( удар); витримувати (фізичні навантаження; про балку)

to take stress — витримувати тиск

38) занедужати; заразитися ( хворобою)

to take cold easily — легко застудитися

39) піддаватися (обробці, фарбуавнню)

wool takes the dye well — вовна добре фарбується

40) вбирати, поглинати ( рідину)

41) cпopт. приймати (подачу, м'яч)

to take the service — прийняти подачу

to take a volley low — прийняти низький м'яч ( у тенісі)

42) to take to a place направлятися кудись

to take to the field — направитися в поле; вийти в поле [порівн. *]

he took to the road again — він знову вийшов /повернувся/ на дорогу [див. 4,;]

to take to the open sea — вийти у відкрите море

to take across smth — перетинати щось, йти через щось

it [smth] takes somewhere — дiaл. йти, текти у якомусь напрямку (про дорогу, річку)

43)

to take smb; smth to a place, to smb — доправити, відносити, відводити, відвозити когось, щось кудись, до когось

to take letters to the post — віднести листа на пошту

to take the news — повідомити новину; приводити когось кудись

what took you to the city today — є що привело вас сьогодні в місто?; брати когось, щось ( із собою) кудись; виводити, приводити когось кудись ( про дорогу)

where will this road take me — є куди ця дорога виведе мене?

44) to take smb for smth виводити когось ( на прогулянку) [див. *]

45) to take to smth захопитися чимсь ( вином)

to take to bad habits — надбати дурні звички; виявляти інтерес, симпатію до чогось

to take to tennis — захопитися тенісом; звикати, пристосовуватися до чогось

to take to changes — звикнути до змін; звертатися, вдаватися до чогось

to take to flight — вдатися до втечі

to take to one's bed — злягти, занедужати

46) починати займатися чимсь

47) to take to smb полюбити когось, відчути до когось симпатію; to take against smb виступати проти когось

to take against the king — виступити проти короля

48) to take after smb походити на когось; бути схожим на когось; наслідувати когось ( у поведінці думках)

49) to take smb; smth for smb; smth приймати когось, щось за когось, щось

do you take me for a fool — є ви приймаєте мене за дурня?; to take smb; smth to be smb; smth вважати когось, щось комсь, чимсь, приймати когось, щось за когось, щось

50) to take smth; smb off smth; smb знімати щось з чогось

to take the saucepan off the fire [the lid off the pan] — зняти каструлю з вогню [кришку з каструлі]; знімати, віднімати щось від чогось

to take 3 shillings off the price — знизити ціну на на три шилінги; запозичити щось (манери, зачіску) у когось, наслідувати, копіювати; пародіювати, передражнювати; відволікати щось, когось від чогось, когось

to take smb 's attention (mind) off smth — відвернути чиюсь увагу ( думки) від чогось

to take smb 's mind off smth — відвернути чиїсь думки від чогось

51) рятувати щось, когось від чогось, когось

to take the responsibility [the blame]off smb — зняти з когось відповідальність [провину]; відстороняти когось від чогось

to take smb off the job — відсторонити когось від роботи

52) викреслювати, вилучати когось з чогось ( зі списку)

53) збивати когось з чогось ( з ніг) [порівн. *]

54) to take smth from smth віднімати щось від чогось; to take from smth знижувати, послабляти

to take from the value of smth — знижувати цінність, вартість чогось

it takes much from the pleasure — це псує задоволення

55) to take smth out of smth виносити щось звідкись; виймати щось звідкись ( руки з кишень); відволікати, розважати когось; усувати когось

to take smb out of one's way — усунути когось ( зі свого шляху)

56) to take smb through smth змусити когось зробити щось

to take smb through a book — змусити когось прочитати книгу; змусити когось пройти через щось (муки, випробування)

57) to take smth; smb down smth вести щось, когось униз по чомусь. (по річці, дорозі)

58) to take smth up to smth доводити щось до певного часу

to take the story up to 1840 — доводити розповідь до 1840 року

59) to take smb over some place водити когось, показувати комусь щось (звичн.. приміщення)

60) to take smb on /in, across, over / smth попадати комусь по якомусь місці, вдарити когось по чомусь

the ball took him on the chin — м'яч потрапив йому ( прямо) у підборіддя

61) to take upon oneself to do smth братися за щось, брати на себе виконання чогось ІІІ А звичн. у сполученні з наступним віддієслівним іменником виражає одиничний акт або короткочасну дію, що відповідає значенню іменника

to take a walk — погуляти; прогулятися, пройтися

to take a turn — повернути; прогулятися; проїхатися

to take a step — ступнути

to take a run — розбігтися [порівн. *]

to take a jump /a leap/ — стрибнути

to take a dive — пірнути

to take a leak — cл. помочитися

to take a look /a glance/ — глянути

just take a look at that — (ти) тільки глянь на це

to take a shot — вистрілити

to take a bath — прийняти ванну

to take a risk /a chance/ — ризикнути

to take one's chance — скористатися з нагоди

to take (a) breath — вдихнути; перевести подих

to take (one's) leave — прощатися, іти

to take an examination — здавати іспит

to take an oath — дати клятву, заприсягтися

62) вiйcьк. приймати присягу; звичн. у сполученні з іменником виражає дію, що носить загальний характер

to take action — діяти, вжити заходів юp. порушувати судову справу

to take steps — уживати заходів

to take effect — подіяти ( ліки) набрати сили; набути чинності ( про закон)

to take place — траплятися, відбуватися

to take part — брати участь, приймати участь [порівн. І 4,]

to take post — розташовуватися

take post! — по місцях!

to take root — пустити корені, укоренитися

to take hold — схопити ( за руку) опановувати; оволодіти, захопити ( про почуття)

to take possession — стати власником, вступити у володіння; опанувати, захопити

to take aim /sight/ — прицілюватися

to take counsel — радити; радитися

to take advice — радитися, консультуватися; дотримуватися поради

to take account — брати до уваги, враховувати

to take advantage — скористатися ( перевагою)

to take the opportunity — скористатися зручним випадком

to take interest — цікавитися, виявляти інтерес; захоплюватися ( чимось)

to take pleasure /delight/ — знаходити задоволення

to take pride — пишатися

to take pity — виявляти жалість /милосердя/; to take trouble намагатися, докладати зусиль

to take pains — намагатися

to take offence — ображатися

to take comfort — заспокоїтися, утішитися

to take courage /heart/ — мужатися; піднестися духом; підбадьоритися; не сумувати

take courage! — мужайся!, не бійся!

to take cover — сховатися; ховатися

to take refuge /shelter/ — укритися, знайти притулок

to take fire — загорятися

to take alarm — стривожитися

to take fright — злякатися

to take warning — остерігатися; зважати на попередження

to take notice — зауважувати; звертати ( свою) увагу

to take heed — звертати увагу; зауважувати; бути обережним, дотримувати обережності

to take care — бути обережним

to take care of smb; smth — дивитися, доглядати за кимсь, чимось піклуватися про когось, щось

to take a liking /a fancy/ to smb — полюбити когось

to take a dislike to smb — не злюбити когось

to take the salute — вiйcьк. відповідати на складання честі; приймати парад

to take a vote — вирішувати питання голосуванням

take and — aмep.; дiaл. взяти

I'll take and bounce a rock on your head от — візьму, трісну тебе каменем по голові

to take a drop — випити, підвипити

to take (a drop /a glass/) too much — випити зайвого

to take the chair — зайняти місце голови, головувати; відкрити засідання [порівн. ІІ А 6]

to take the veil — облачитися в одяг черниці; піти в монастир

to take the floor — виступати, брати слово

63) піти танцювати

to take for granted — вважати таким, не потребуючих доказів/; приймати на віру

to take too much for granted — бути занадто самовпевненим; дозволяти собі занадто багато

to take smth to pieces — розібрати щось

to take a stick to smb — побити когось ціпком

take it or leave it — на ваш розсуд; як хочете, як завгодно

to take a turn for the better, to take a favourable turn — змінитися на краще, піти на лад

to take a turn for the worse — змінитися на гірше, погіршитися

to take stock, (of smth; smb) — [див. stock I]

to take it out of smb — стомлювати, позбавляти сил когось помститися комусь

to take smb 's measure — знімати мірку з когось; придивлятися до когось; визначати чийсь характер; розпізнати /розкусити/ когось

to take sides — приєднатися /примкнути/ до тієї чи іншої сторони

to take smb 's side /part/, to take sides /part/ with smb — стати на /прийняти/ чиюсь сторону

to take to one's heels — втекти, пуститися навтьоки

to take one's nook — змотати вудки, дати тягу

to take it on the lam — aмep.; cл. змиватися, ховатися

to take the cake /the biscuit, the bun/ — зайняти /вийти на/ перше місце; отримати приз

it takes the cake! — це перевершує все, далі йти нікуди!

to take off one's hat to smb — захоплюватися кимсь, схилятися перед кимсь, знімати капелюх перед кимсь

to take a back seat — відійти на задній план, стушуватися; займати скромне положення; [порівн. ІІ А 6]

to take a run at smth — спробувати зайнятися чимось [порівн. ІІІ А]

to take- a shot /a swing/ at smth /at doing smth / — спробувати /ризикнути/ зробити щось [порівн. ІІІ А]

to take liberties with smb — дозволяти собі вольності стосовно когось; бути недозволено фамільярним з кем-л

not to be taking any — не бути схильним (робити что-л)

to take one's hair down — розійтися щосили, розбушуватися

to take smb for a ride — кінчити /прибити/ когось [див. ІІ Б 3]

to take the starch /the frills/ out of smb — aмep. збити пиху з когось, осадити когось

to take smth with a grain of salt — відноситися до чогось скептично /недовірливо, критично/; to take the bit between the /one's/ teeth піти напролом

to take to earth — полюв. іти в нору; сховатися, причаїтися

to take a load from /off/ smb 's mind — зняти камінь з душі в когось

to take a load from /off/ one's feet — сісти

to take a leaf out of smb 's book — дотримуватись чийогось прикладу, наслідувати когось

to take a rise out of smb — див. rise 115; to take in hand взяти в руки, прибрати до рук; взяти у свої руки; узятися, братися ( за щось)

to take smb to task — див

task I *; to take smb off his feet — викликати чийсь захват; вразити / потрясти/ когось [порівн. ІІ Б 8]

64)

to take smb out of his way — доставляти комусь зайві турботи

to take it into one's head — вбити собі в голову

to take one's courage in both hands — набратися хоробрості, зібратися з духом

to take exception to smth — заперечувати /протестувати/ проти чогось

to take a /one's/ call, to take the curtain — миcт. виходити на оплески

to take the field — вiйcьк. починати бойові дії; виступати в похід; вийти на поле ( про футбольну команду); to take out of action — вiйcьк. виводити з бою

take your time! — не поспішай(те)!, to take time by the forelock див

time I O. the devil take him! — чорт би його забрав!

English-Ukrainian dictionary > take
20 aboriginal

1. n

1) абориген, корінний (місцевий) житель, тубілець

2) споконвічне слово

2. adj

1) споконвічний; первісний

2) корінний, тубільний, місцевий (про флору, фауну)

aboriginal forests — первісні ліси

* * *
I n
1) абориген, корінний житель; тубілець

2) споконвічне слово
II a
споконвічний, корінний, тубільний

aboriginal customs — звичаї корінного населення

English-Ukrainian dictionary > aboriginal

Страницы

См. также в других словарях:

корінний — а/, е/. 1) Споконвічний, постійний (про населення певної місцевості, представників певного середовища тощо). || Властивий певній мові з найдавніших часів її розвитку. Корінна лексика. •• Корінни/й зуб один із п яти задніх зубів кожної щелепи.… … Український тлумачний словник
коріння — я, с. 1) Збірн. до корінь 1), 2). •• Корі/ння пуска/ти (пусти/ти) в що, в чому а) міцно, надовго закріплюватися де небудь; б) набувати особливої сили, постійності (про почуття, звички тощо). 2) Коренеплоди, що їх уживають як присмаки до страв,… … Український тлумачний словник
корінь — реня, ч. 1) Частина рослини, що міститься в землі й за допомогою якої рослина всмоктує з ґрунту воду з поживними речовинами. || Деревина або речовина цієї частини рослини. || Підземна частина деяких рослин (моркви, буряків, петрушки тощо), що її… … Український тлумачний словник
корінний — 1) (про людність певної місцини, представників певного середовища тощо), споконвічний, постійний, одвічний, тубільний, автохтонний, місцевий, тутешній 2) (що стосується основ чого н.), істотний, головний, основний, кардинальний, докорінний … Словник синонімів української мови
Сказка про кота, который жил миллион раз — １００万回生きたねこ … Википедия
Грайнд-кор — Грайндкор Направление: хардкор панк Истоки: краст панк, трэшкор Место и время возникновения: Середина 1980 х Годы расцвета: сейчас становится популярным Поджанры: Краст грайнд … Википедия
пронизувати — ую, уєш, недок., прониза/ти, ижу/, и/жеш, док., перех. 1) Робити в чому небудь отвір, крізну рану (гострим предметом, кулею і т. ін.). || перен. Швидким рухом розрізати, розділяти, розсікати (повітря, воду і т. ін.). || тільки 3 ос. Миттєво… … Український тлумачний словник
проникати — а/ю, а/єш, недок., прони/кнути і прони/кти, кну, кнеш; мин. ч. прони/к, ла, ло і прони/кнув, нула, нуло; док. 1) Удаючись до хитрощів, обману і т. ін., спритно пробиратися, прокрадатися куди небудь. || Пробиратися в яку небудь організацію,… … Український тлумачний словник
проростати — 1) = прорости (про рослини пускати паростки), поростати, порости, пароститися, кільчитися, накільчуватися, накільчитися, пускатися, пуститися; накльовуватися, наклюнутися, пробуджуватися, пробудитися (про насіння, бруньки починати проростати);… … Словник синонімів української мови
перегулювати — юю, юєш, недок., перегуля/ти, я/ю, я/єш, док. 1) перех. і без додатка. Гуляти (у 1 3 знач.) більше, ніж можна, ніж дозволено. || Гуляти всюди, в багатьох місцях. 2) перех. Гуляючи, не працюючи, не навчаючись, марнувати якийсь час. || Бути… … Український тлумачний словник
задоєний — а, е. Занедбаний, зіпсований несвоєчасним і недбалим доїнням (найчастіше про корів та кіз) … Український тлумачний словник

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на украинский

(про корінь)

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на украинский

(про корінь)

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка: